Валідація методу виявлення меламіну в дитячих сумішах та сухому молоці, що продаються в Ірані

Дякуємо за відвідування сайту nature.com. Версія браузера, яку ви використовуєте, має обмежену підтримку CSS. Для найкращої роботи рекомендуємо використовувати останню версію браузера (або вимкнути режим сумісності в Internet Explorer). Крім того, для забезпечення постійної підтримки цей сайт не міститиме стилів або JavaScript.
Меламін є визнаним харчовим забруднювачем, який може бути присутнім у певних категоріях продуктів харчування як випадково, так і навмисно. Метою цього дослідження було перевірити виявлення та кількісне визначення меламіну в дитячих сумішах та сухому молоці. Загалом було проаналізовано 40 комерційно доступних зразків харчових продуктів, включаючи дитячі суміші та сухе молоко, з різних регіонів Ірану. Приблизний вміст меламіну у зразках визначали за допомогою високоефективної рідинної хроматографії з ультрафіолетовим випромінюванням (ВЕРХ-УФ). Калібрувальну криву (R2 = 0,9925) було побудовано для виявлення меламіну в діапазоні 0,1–1,2 мкг/мл⁻¹. Межі кількісного визначення та виявлення становили 1 мкг/мл⁻¹ та 3 мкг/мл⁻¹ відповідно. Меламін було протестовано в дитячих сумішах та сухому молоці, і результати показали, що рівень меламіну у зразках дитячих сумішей та сухого молока становив 0,001–0,095 мг/кг⁻¹ та 0,001–0,004 мг/кг⁻¹ відповідно. Ці значення відповідають законодавству ЄС та Кодексу Аліментаріус. Важливо зазначити, що споживання цих молочних продуктів зі зниженим вмістом меламіну не становить значного ризику для здоров'я споживачів. Це також підтверджують результати оцінки ризиків.
Меламін — це органічна сполука з молекулярною формулою C3H6N6, що походить від ціанаміду. Він має дуже низьку розчинність у воді та приблизно на 66% складається з азоту. Меламін — це широко використовувана промислова сполука з широким спектром законного застосування у виробництві пластмас, добрив та обладнання для переробки харчових продуктів (включаючи харчову упаковку та кухонне начиння)1,2. Меламін також використовується як носій ліків для лікування захворювань. Висока частка азоту в меламіні може призвести до неправильного використання сполуки та надання властивостей білкових молекул харчовим інгредієнтам3,4. Тому додавання меламіну до харчових продуктів, включаючи молочні продукти, збільшує вміст азоту. Таким чином, було помилково зроблено висновок, що вміст білка в молоці вищий, ніж він був насправді.
На кожен доданий грам меламіну вміст білка в їжі збільшуватиметься на 0,4%. Однак меламін добре розчиняється у воді та може завдати серйознішої шкоди. Додавання 1,3 грама меламіну до рідких продуктів, таких як молоко, може збільшити вміст білка в молоці на 30%5,6. Хоча меламін додають до продуктів тваринного походження та навіть до продуктів харчування для людей для збільшення вмісту білка7, Комісія з Кодексу Аліментаріус (CAC) та національні органи влади не схвалили меламін як харчову добавку та внесли його до списку небезпечних речовин при ковтанні, вдиханні або всмоктуванні через шкіру. У 2012 році Міжнародне агентство з дослідження раку Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) внесло меламін до списку канцерогенів класу 2B, оскільки він може бути шкідливим для здоров'я людини8. Тривалий вплив меламіну може спричинити рак або пошкодження нирок2. Меламін у їжі може вступати в комплекс з ціануровою кислотою, утворюючи нерозчинні у воді жовті кристали, які можуть спричинити пошкодження тканин нирок і сечового міхура, а також рак сечовивідних шляхів та втрату ваги9,10. Він може спричинити гостре харчове отруєння, а у високих концентраціях – смерть, особливо у немовлят та дітей раннього віку.11 Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) також встановила допустиму добову норму споживання (ДДН) меламіну для людини на рівні 0,2 мг/кг маси тіла на день на основі рекомендацій CAC.12 Управління з контролю за продуктами харчування та лікарськими засобами США (FDA США) встановило максимальний рівень залишків меламіну на рівні 1 мг/кг у дитячих сумішах та 2,5 мг/кг в інших продуктах харчування.2,7 У вересні 2008 року повідомлялося, що кілька вітчизняних виробників дитячих сумішей додали меламін до сухого молока, щоб збільшити вміст білка у своїх продуктах, що призвело до отруєння сухим молоком та спровокувало загальнонаціональний інцидент отруєння меламіном, в результаті якого захворіло понад 294 000 дітей та було госпіталізовано понад 50 000 осіб.13
Грудне вигодовування не завжди можливе через різні фактори, такі як труднощі міського життя, хвороби матері чи дитини, що призводить до використання дитячих сумішей для годування немовлят. В результаті були створені фабрики з виробництва дитячих сумішей, максимально наближених за складом до грудного молока14. Дитячі суміші, що продаються на ринку, зазвичай виготовляються з коров'ячого молока та зазвичай виготовляються зі спеціальної суміші жирів, білків, вуглеводів, вітамінів, мінералів та інших сполук. Щоб бути близьким до грудного молока, вміст білка та жиру в суміші варіюється, і залежно від типу молока їх збагачують такими сполуками, як вітаміни та мінерали, наприклад, залізо15. Оскільки немовлята є чутливою групою і існує ризик отруєння, безпека споживання сухого молока має життєво важливе значення для здоров'я. Після випадку отруєння меламіном серед китайських немовлят країни всього світу приділили пильну увагу цьому питанню, і чутливість цієї сфери також зросла. Тому особливо важливо посилити контроль над виробництвом дитячих сумішей, щоб захистити здоров'я немовлят. Існують різні методи виявлення меламіну в харчових продуктах, включаючи високоефективну рідинну хроматографію (ВЕРХ), електрофорез, сенсорний метод, спектрофотометрію та імуноферментний аналіз антиген-антитіло16. У 2007 році Управління з контролю за продуктами харчування та лікарськими засобами США (FDA) розробило та опублікувало метод ВЕРХ для визначення меламіну та ціанурової кислоти в харчових продуктах, який є найефективнішим методом визначення вмісту меламіну17.
Концентрація меламіну в дитячих сумішах, виміряна за допомогою нового методу інфрачервоної спектроскопії, коливалася від 0,33 до 0,96 міліграма на кілограм (мг/кг).18 Дослідження, проведене в Шрі-Ланці, виявило, що рівень меламіну в сухому незбираному молоці коливається від 0,39 до 0,84 мг/кг. Крім того, імпортовані зразки дитячих сумішей містили найвищі рівні меламіну – 0,96 та 0,94 мг/кг відповідно. Ці рівні нижчі за нормативну межу (1 мг/кг), але для безпеки споживачів необхідна програма моніторингу.19
У кількох дослідженнях вивчали рівень меламіну в іранських дитячих сумішах. Близько 65% зразків містили меламін, у середньому 0,73 мг/кг та максимум 3,63 мг/кг. В іншому дослідженні повідомлялося, що рівень меламіну в дитячих сумішах коливався від 0,35 до 3,40 мкг/кг, у середньому 1,38 мкг/кг. Загалом, наявність та рівень меламіну в іранських дитячих сумішах оцінювалися в різних дослідженнях, причому деякі зразки, що містили меламін, перевищували максимальну межу, встановлену регуляторними органами (2,5 мг/кг/год).
Враховуючи величезне пряме та непряме споживання сухого молока в харчовій промисловості та особливе значення дитячих сумішей у харчуванні дітей, це дослідження мало на меті валідувати метод виявлення меламіну в сухому молоці та дитячих сумішах. Фактично, першою метою цього дослідження була розробка швидкого, простого та точного кількісного методу виявлення фальсифікації меламіну в дитячих сумішах та сухому молоці за допомогою високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ) та ультрафіолетового (УФ) детектування; По-друге, метою цього дослідження було визначення вмісту меламіну в дитячих сумішах та сухому молоці, що продаються на іранському ринку.
Прилади, що використовуються для аналізу меламіну, різняться залежно від місця виробництва харчових продуктів. Для вимірювання залишків меламіну в молоці та дитячих сумішах було використано чутливий та надійний метод аналізу ВЕРХ-УФ. Молочні продукти містять різні білки та жири, які можуть впливати на вимірювання меламіну. ​​Тому, як зазначали Сан та ін.22, перед інструментальним аналізом необхідна відповідна та ефективна стратегія очищення. У цьому дослідженні ми використовували одноразові шприцеві фільтри. У цьому дослідженні ми використовували колонку C18 для розділення меламіну в дитячих сумішах та сухому молоці. На рисунку 1 показано хроматограму для виявлення меламіну. ​​Крім того, відновлення зразків, що містили 0,1–1,2 мг/кг меламіну, коливалося від 95% до 109%, рівняння регресії було y = 1,2487x − 0,005 (r = 0,9925), а значення відносного стандартного відхилення (RSD) коливалися від 0,8 до 2%. Наявні дані свідчать про те, що метод є надійним у досліджуваному діапазоні концентрацій (Таблиця 1). Інструментальна межа виявлення (LOD) та межа кількісного визначення (LOQ) меламіну становили 1 мкг/мл та 3 мкг/мл відповідно. Крім того, в УФ-спектрі меламіну спостерігалася смуга поглинання при 242 нм. Метод виявлення є чутливим, надійним та точним. Цей метод може бути використаний для рутинного визначення рівня меламіну.
Подібні результати були опубліковані кількома авторами. Для аналізу меламіну в молочних продуктах був розроблений метод високоефективної рідинної хроматографії з фотодіодною матрицею (ВЕРХ). Нижні межі кількісного визначення становили 340 мкг/кг для сухого молока та 280 мкг/кг для дитячої суміші при 240 нм. Філацці та ін. (2012) повідомили, що меламін не був виявлений у дитячій суміші за допомогою ВЕРХ. Однак 8% зразків сухого молока містили меламін на рівні 0,505–0,86 мг/кг. Тіттлміт та ін.23 провели аналогічне дослідження та визначили вміст меламіну в дитячій суміші (номер зразка: 72) за допомогою високоефективної рідинної хроматографії з мас-спектрометрією/МС (ВЕРХ-МС/МС) приблизно на рівні 0,0431–0,346 мг/кг. У дослідженні, проведеному Венкатасамі та ін. (2010) для оцінки меламіну в дитячих сумішах та молоці було використано підхід зеленої хімії (без ацетонітрилу) та високоефективну рідинну хроматографію з оберненою фазою (ВЕРХ з оберненою фазою). Діапазон концентрацій зразка становив від 1,0 до 80 г/мл, а відгук був лінійним (r > 0,999). Метод показав відновлення 97,2–101,2 в діапазоні концентрацій 5–40 г/мл, а відтворюваність була менше 1,0% відносного стандартного відхилення. Крім того, спостережувані значення LOD та LOQ становили 0,1 г/мл та 0,2 г/мл відповідно. Lutter et al. (2011) визначили забруднення меламіном коров'ячого молока та дитячих сумішей на молочній основі за допомогою ВЕРХ-УФ. Концентрації меламіну коливалися від < 0,2 до 2,52 мг/кг. Лінійний динамічний діапазон методу ВЕРХ-УФ становив від 0,05 до 2,5 мг/кг для коров'ячого молока, від 0,13 до 6,25 мг/кг для дитячої суміші з масовою часткою білка <15% та від 0,25 до 12,5 мг/кг для дитячої суміші з масовою часткою білка 15%. Результати LOD (та LOQ) становили 0,03 мг/кг (0,09 мг/кг) для коров'ячого молока, 0,06 мг/кг (0,18 мг/кг) для дитячої суміші <15% білка та 0,12 мг/кг (0,36 мг/кг) для дитячої суміші з 15% білка, зі співвідношенням сигнал/шум 3 та 1025 для LOD та LOQ відповідно. Diebes та ін. (2012) досліджували рівні меламіну у зразках дитячої суміші та сухого молока за допомогою ВЕРХ/ДМД. У дитячих сумішах найнижчий та найвищий рівні становили 9,49 мг/кг та 258 мг/кг відповідно. Межа виявлення (LOD) становила 0,05 мг/кг.
Джавайд та ін. повідомили, що залишки меламіну в дитячих сумішах знаходилися в діапазоні 0,002–2 мг/кг за допомогою інфрачервоної спектроскопії з перетворенням Фур'є (FT-MIR) (LOD = 1 мг/кг; LOQ = 3,5 мг/кг). Резай та ін.27 запропонували метод ВЕРХ-ДДА (λ = 220 нм) для оцінки меламіну та досягли LOQ 0,08 мкг/мл для сухого молока, що було нижче за рівень, отриманий у цьому дослідженні. Сан та ін. розробили RP-ВЕРХ-ДАД для виявлення меламіну в рідкому молоці методом твердофазної екстракції (SPE). Вони отримали LOD та LOQ 18 та 60 мкг/кг відповідно, що є більш чутливим, ніж у поточному дослідженні. Монтесано та ін. підтвердили ефективність методу ВЕРХ-ДМД для оцінки вмісту меламіну в білкових добавках з межею кількісного визначення 0,05–3 мг/кг, що було менш чутливим, ніж метод, використаний у цьому дослідженні29.
Безсумнівно, аналітичні лабораторії відіграють важливу роль у захисті навколишнього середовища, контролюючи забруднювачі в різних зразках. Однак використання великої кількості реагентів та розчинників під час аналізу може призвести до утворення небезпечних залишків. Тому в 2000 році була розроблена зелена аналітична хімія (ЗАХ) для зменшення або усунення негативного впливу аналітичних процедур на операторів та навколишнє середовище26. Для ідентифікації меламіну використовувалися традиційні методи виявлення меламіну, включаючи хроматографію, електрофорез, капілярний електрофорез та імуноферментний аналіз (ІФА). Однак серед численних методів виявлення електрохімічні сенсори привернули значну увагу завдяки своїй чудовій чутливості, селективності, швидкому аналізу та зручним характеристикам30,31. Зелені нанотехнології використовують біологічні шляхи для синтезу наноматеріалів, що може зменшити утворення небезпечних відходів та споживання енергії, тим самим сприяючи впровадженню сталих практик. Нанокомпозити, наприклад, виготовлені з екологічно чистих матеріалів, можуть використовуватися в біосенсорах для виявлення таких речовин, як меламін32,33,34.
Дослідження показує, що твердофазна мікроекстракція (ТФМЕ) ефективно використовується завдяки вищій енергоефективності та екологічності порівняно з традиційними методами екстракції. Екологічна чистота та енергоефективність ТФМЕ роблять її чудовою альтернативою традиційним методам екстракції в аналітичній хімії та забезпечують більш сталий та ефективний метод підготовки зразків35.
У 2013 році Ву та ін. розробили високочутливий та селективний біосенсор поверхневого плазмонного резонансу (міні-SPR), який використовує зв'язок між меламіном та антитілами до меламіну для швидкого виявлення меламіну в дитячих сумішах за допомогою імуноферментного аналізу. Біосенсор SPR у поєднанні з імуноферментним аналізом (з використанням кон'югованого з меламіном бичачого сироваткового альбуміну) є простою у використанні та недорогою технологією з межею виявлення лише 0,02 мкг/мл-136.
Насірі та Аббасян використовували портативний датчик з високим потенціалом у поєднанні з композитами оксид графену-хітозан (GOCS) для виявлення меламіну в комерційних зразках37. Цей метод продемонстрував надвисоку селективність, точність та швидкість відгуку. Датчик GOCS продемонстрував надзвичайну чутливість (239,1 мкМ−1), лінійний діапазон від 0,01 до 200 мкМ, константу спорідненості 1,73 × 104 та рівень виявлення (LOD) до 10 нМ. Більше того, дослідження, проведене Чандрасехаром та ін. у 2024 році, застосувало екологічно чистий та економічно ефективний підхід. Вони використовували екстракт шкірки папаї як відновник для синтезу наночастинок оксиду цинку (ZnO-NPs) екологічно чистим методом. Згодом була розроблена унікальна методика мікро-раманівської спектроскопії для визначення меламіну в дитячих сумішах. ZnO-NPs, отримані з сільськогосподарських відходів, продемонстрували потенціал як цінний діагностичний інструмент та надійна, недорога технологія для моніторингу та виявлення меламіну38.
Алізаде та ін. (2024) використовували високочутливу флуоресцентну платформу на основі металоорганічного каркасу (MOF) для визначення меламіну в сухому молоці. Лінійний діапазон та нижня межа виявлення сенсора, визначені за допомогою 3σ/S, становили від 40 до 396,45 нМ (еквівалентно від 25 мкг/кг до 0,25 мг/кг) та 40 нМ (еквівалентно 25 мкг/кг) відповідно. Цей діапазон значно нижчий за максимальні рівні залишків (MRL), встановлені для ідентифікації меламіну в дитячих сумішах (1 мг/кг) та інших зразках харчових продуктів/кормів (2,5 мг/кг). Флуоресцентний сенсор (тербій (Tb)@NH2-MIL-253(Al)MOF) продемонстрував вищу точність та точніші вимірювальні можливості, ніж ВЕРХ39, у виявленні меламіну в сухому молоці. Біосенсори та нанокомпозити в «зеленій» хімії не тільки покращують можливості виявлення, але й мінімізують екологічні небезпеки відповідно до принципів сталого розвитку.
Принципи зеленої хімії були застосовані до різних методів визначення меламіну. ​​Одним із підходів є розробка методу зеленої дисперсійної твердофазної мікроекстракції з використанням природного полярного полімеру β-циклодекстрину, зшитого лимонною кислотою, для ефективної екстракції меламіну 40 із таких зразків, як дитячі суміші та гаряча вода. Інший метод використовує реакцію Манніха для визначення меламіну у зразках молока. Цей метод є недорогим, екологічно чистим та високоточним з лінійним діапазоном 0,1–2,5 ppm та низькою межею виявлення 41. Крім того, було розроблено економічно ефективний та екологічно чистий метод кількісного визначення меламіну в рідкому молоці та дитячих сумішах з використанням інфрачервоної просвічувальної спектроскопії з перетворенням Фур'є з високою точністю та межами виявлення 1 ppm та 3,5 ppm відповідно 42. Ці методи демонструють застосування принципів зеленої хімії до розробки ефективних та сталих методів визначення меламіну.
У кількох дослідженнях було запропоновано інноваційні методи виявлення меламіну, такі як використання твердофазної екстракції та високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ)43, а також швидка високоефективна рідинна хроматографія (ВЕРХ), яка не потребує складної попередньої обробки або іонно-парних реагентів, тим самим зменшуючи кількість хімічних відходів44. Ці методи не тільки забезпечують точні результати визначення меламіну в молочних продуктах, але й відповідають принципам зеленої хімії, мінімізуючи використання небезпечних хімічних речовин та зменшуючи загальний вплив аналітичного процесу на навколишнє середовище.
Сорок зразків різних марок були протестовані у трьох повторностях, а результати представлені в таблиці 2. Рівень меламіну у зразках дитячої суміші та сухого молока коливався від 0,001 до 0,004 мг/кг та від 0,001 до 0,095 мг/кг відповідно. Суттєвих змін між трьома віковими групами дитячих сумішей не спостерігалося. Крім того, меламін був виявлений у 80% сухого молока, але 65% дитячих сумішей були забруднені меламіном.
Вміст меламіну в промисловому сухому молоці був вищим, ніж у дитячій суміші, і різниця була суттєвою (p<0,05) (Рисунок 2).
Отримані результати були нижчими за ліміти, встановлені FDA (нижче 1 та 2,5 мг/кг). Крім того, результати відповідають лімітам, встановленим CAC (2010) та EU45,46, тобто максимально допустимий ліміт становить 1 мг/кг для дитячих сумішей та 2,5 мг/кг для молочних продуктів.
Згідно з дослідженням Ганаті та ін., проведеним у 2023 році.47, вміст меламіну в різних видах упакованого молока в Ірані коливався від 50,7 до 790 мкг/кг. Їхні результати були нижчими за допустиму межу, встановлену FDA. Наші результати нижчі за результати Шодера та ін.48 та Ріми та ін.49. Шодер та ін. (2010) виявили, що рівень меламіну в сухому молоці (n=49), визначений за допомогою ELISA, коливався від 0,5 до 5,5 мг/кг. Ріма та ін. проаналізували залишки меламіну в сухому молоці за допомогою флуоресцентної спектрофотометрії та виявили, що вміст меламіну в сухому молоці становив 0,72–5,76 мг/кг. У 2011 році в Канаді було проведено дослідження для моніторингу рівня меламіну в дитячих сумішах (n=94) за допомогою рідинної хроматографії (LC/MS). Концентрація меламіну була нижчою за допустиму межу (попередній стандарт: 0,5 мг/кг). Малоймовірно, що виявлені шахрайські рівні меламіну були тактикою, що використовувалася для збільшення вмісту білка. Однак це не можна пояснити використанням добрив, переміщенням вмісту контейнерів чи подібними факторами. Крім того, джерело меламіну в сухому молоці, імпортованому до Канади, не було розкрито50.
Хассані та ін. виміряли вміст меламіну в сухому та рідкому молоці на іранському ринку у 2013 році та отримали аналогічні результати. Результати показали, що, за винятком однієї марки сухого та рідкого молока, всі інші зразки були забруднені меламіном, з рівнями від 1,50 до 30,32 мкг г−1 у сухому молоці та від 0,11 до 1,48 мкг мл−1 у молоці. Примітно, що ціанурової кислоти не було виявлено в жодному зі зразків, що зменшує ймовірність отруєння меламіном для споживачів.51 Попередні дослідження оцінювали концентрацію меламіну в шоколадних виробах, що містять сухе молоко. Близько 94% імпортних зразків та 77% іранських зразків містили меламін. Рівень меламіну в імпортних зразках коливався від 0,032 до 2,692 мг/кг, тоді як в іранських зразках він коливався від 0,013 до 2,600 мг/кг. Загалом, меламін було виявлено у 85% зразків, але лише одна конкретна марка мала рівні вище допустимої норми.44 Тіттлем'є та ін. повідомили про рівні меламіну в сухому молоці від 0,00528 до 0,0122 мг/кг.
У таблиці 3 наведено результати оцінки ризику для трьох вікових груп. Ризик був меншим за 1 у всіх вікових групах. Таким чином, неканцерогенного ризику для здоров'я від меламіну в дитячих сумішах немає.
Нижчі рівні забруднення молочних продуктів можуть бути пов'язані з ненавмисним забрудненням під час приготування, тоді як вищі рівні можуть бути пов'язані з навмисним додаванням. Крім того, загальний ризик для здоров'я людини від споживання молочних продуктів з низьким вмістом меламіну вважається низьким. Можна зробити висновок, що споживання продуктів, що містять такий низький рівень меламіну, не становить жодного ризику для здоров'я споживачів52.
Враховуючи важливість управління безпекою харчових продуктів у молочній промисловості, особливо з точки зору захисту здоров'я населення, вкрай важливо розробити та валідувати метод оцінки та порівняння рівнів та залишків меламіну в сухому молоці та дитячих сумішах. Для визначення меламіну в дитячих сумішах та сухому молоці було розроблено простий та точний метод ВЕРХ-УФ спектрофотометрії. Метод був валідований для забезпечення його надійності та точності. Було показано, що межі виявлення та кількісного визначення методу є достатньо чутливими для вимірювання рівня меламіну в дитячих сумішах та сухому молоці. Згідно з нашими даними, меламін був виявлений у більшості іранських зразків. Усі виявлені рівні меламіну були нижчими за максимально допустимі межі, встановлені CAC, що свідчить про те, що споживання цих видів молочних продуктів не становить ризику для здоров'я людини.
Усі використані хімічні реагенти були аналітичного класу: меламін (2,4,6-триаміно-1,3,5-триазин) чистотою 99% (Sigma-Aldrich, Сент-Луїс, Міссурі); ацетонітрил, призначений для ВЕРХ (Merck, Дармштадт, Німеччина); надчиста вода (Millipore, Морфхайм, Франція). Одноразові шприцеві фільтри (Chromafil Xtra PVDF-45/25, розмір пор 0,45 мкм, діаметр мембрани 25 мм) (Macherey-Nagel, Дюрен, Німеччина).
Для підготовки зразків використовували ультразвукову ванну (Elma, Німеччина), центрифугу (Beckman Coulter, Крефельд, Німеччина) та ВЕРХ (KNAUER, Німеччина).
Використовували високоефективний рідинний хроматограф (KNAUER, Німеччина), оснащений УФ-детектором. Умови аналізу ВЕРХ були наступними: використовували систему UHPLC Ultimate, оснащену аналітичною колонкою ODS-3 C18 (4,6 мм × 250 мм, розмір частинок 5 мкм) (MZ, Німеччина). Елюентом ВЕРХ (рухома фаза) була суміш TFA/метанол (450:50 мл) зі швидкістю потоку 1 мл/хв. Довжина хвилі детектування становила 242 нм. Об'єм ін'єкції становив 100 мкл, температура колонки – 20 °C. Оскільки час утримування препарату довгий (15 хвилин), наступну ін'єкцію слід робити через 25 хвилин. Меламін ідентифікували шляхом порівняння часу утримування та піку УФ-спектру меламінових стандартів.
Стандартний розчин меламіну (10 мкг/мл) готували з використанням води та зберігали в холодильнику (4 °C) у захищеному від світла місці. Розводили матковий розчин рухомою фазою та готували робочі стандартні розчини. Кожен стандартний розчин вводили у ВЕРХ 7 разів. Калібрувальне рівняння 10 розраховували за допомогою регресійного аналізу визначеної площі піку та визначеної концентрації.
Комерційно доступне сухе коров'яче молоко (20 зразків) та зразки різних марок дитячих сумішей на основі коров'ячого молока (20 зразків) були придбані в місцевих супермаркетах та аптеках Ірану для годування немовлят різних вікових груп (0–6 місяців, 6–12 місяців та >12 місяців) та зберігалися при температурі холодильника (4 °C) до аналізу. Потім 1 ± 0,01 г гомогенізованого сухого молока зважували та змішували з ацетонітрилом:водою (50:50, об./об.; 5 мл). Суміш перемішували протягом 1 хвилини, потім обробляли ультразвуком в ультразвуковій ванні протягом 30 хвилин і, нарешті, струшували протягом 1 хвилини. Потім суміш центрифугували при 9000 × g протягом 10 хвилин за кімнатної температури, а супернатант фільтрували у флакон з автосамплером об'ємом 2 мл за допомогою шприцевого фільтра 0,45 мкм. Фільтрат (250 мкл) потім змішували з водою (750 мкл) та вводили в систему ВЕРХ10,42.
Для валідації методу ми визначили відновлення, точність, межу виявлення (LOD), межу кількісного визначення (LOQ) та прецизійність за оптимальних умов. LOD визначався як вміст зразка з висотою піку втричі перевищує базовий рівень шуму. З іншого боку, вміст зразка з висотою піку в 10 разів перевищує співвідношення сигнал/шум визначався як LOQ.
Відгук пристрою визначали за допомогою калібрувальної кривої, що складається з семи точок даних. Використовували різний вміст меламіну (0, 0,2, 0,3, 0,5, 0,8, 1 та 1,2). Було визначено лінійність процедури розрахунку меламіну. ​​Крім того, до холостих зразків додавали кілька різних рівнів меламіну. ​​Калібрувальну криву побудували шляхом безперервного введення 0,1–1,2 мкг/мл стандартного розчину меламіну у зразки дитячої суміші та сухого молока, а її R2 = 0,9925. Точність оцінювали за повторюваністю та відтворюваністю процедури та досягали шляхом введення зразків у перший та три наступні дні (у трьох повторностях). Повторюваність методу оцінювали шляхом розрахунку RSD % для трьох різних концентрацій доданого меламіну. ​​Для визначення точності проводили дослідження відновлення. Ступінь відновлення методом екстракції розраховували за трьох рівнів концентрації меламіну (0,1, 1,2, 2) у зразках дитячої суміші та сухого молока9,11,15.
Розрахункове добове споживання (РДСП) визначали за такою формулою: РДСП = Ci × Cc/BW.
Де Ci – середній вміст меламіну, Cc – споживання молока, а BW – середня вага дітей.
Аналіз даних було проведено за допомогою SPSS 24. Нормальність перевіряли за допомогою тесту Колмогорова-Смірнова; всі дані були непараметричними тестами (p = 0). Тому для визначення значущих відмінностей між групами використовували тест Краскела-Уолліса та тест Манна-Вітні.
Інгельфінгер, молодший. Меламін та його вплив на глобальне забруднення харчових продуктів. New England Journal of Medicine 359(26), 2745–2748 (2008).
Лінч, Р.А. та ін. Вплив pH на міграцію меламіну в дитячих мисках. Міжнародний журнал харчового забруднення, 2, 1–8 (2015).
Барретт, М.П. та Гілберт, І.Г. Спрямування токсичних сполук на внутрішню частину трипаносом. Progress in Parasitology 63, 125–183 (2006).
Нірман, М. Ф. та ін. Оцінка меламінових дендримерів як засобів доставки ліків in vitro та in vivo. Міжнародний фармацевтичний журнал, 281(1–2), 129–132(2004).
Всесвітня організація охорони здоров'я. Експертні наради 1–4 з розгляду токсикологічних аспектів меламіну та ціанурової кислоти (2008).
Хоу, А.К.-К., Кван, Т.Х. та Лі, П.К.-Т. Токсичність меламіну та нирки. Журнал Американського товариства нефрології 20(2), 245–250 (2009).
Озтюрк, С. та Демір, Н. Розробка нового адсорбенту IMAC для ідентифікації меламіну в молочних продуктах за допомогою високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ). Журнал синтезу та аналізу харчових продуктів 100, 103931 (2021).
Chansuvarn, V., Panic, S. та Imim, A. Просте спектрофотометричне визначення меламіну в рідкому молоці на основі реакції Манніха-Гріна. Spectrochem. Acta Part A Mol. Biomol. Spectrosc. 113, 154–158 (2013).
Дібес, М. та Ель-Хабіб, Р. Визначення меламіну в дитячих сумішах, сухому молоці та зразках пангасіуса за допомогою ВЕРХ/діодно-матричної хроматографії. Журнал екологічної аналітичної токсикології, 2(137), 2161–0525.1000137 (2012).
Скіннер, К. Г., Томас, Дж. Д. та Остерлох, Дж. Д. Токсичність меламіну. ​​Журнал медичної токсикології, 6, 50–55 (2010).
Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ), Токсикологія та аспекти меламіну та ціанурової кислоти щодо здоров'я: Звіт про спільну зустріч експертів ВООЗ/ФАО, підтриману Міністерством охорони здоров'я Канади, Оттава, Канада, 1-4 грудня 2008 р. (2009).
Корма, С.А. та ін. Порівняльне дослідження ліпідного складу та якості порошку дитячої суміші, що містить нові функціональні структурні ліпіди, та комерційної дитячої суміші. European Food Research and Technology 246, 2569–2586 (2020).
Ель-Васіф, М. та Хашем, Х. Підвищення харчової цінності, якісних характеристик та терміну придатності дитячих сумішей з використанням пальмової олії. Близькосхідний журнал сільськогосподарських досліджень 6, 274–281 (2017).
Інь, В. та ін. Виробництво моноклональних антитіл проти меламіну та розробка непрямого конкурентного методу ELISA для виявлення меламіну в сирому молоці, сухому молоці та кормі для тварин. Журнал сільськогосподарської та харчової хімії 58(14), 8152–8157 (2010).


Час публікації: 11 квітня 2025 р.